У середовищі сучасних дошкільних освітніх установ актуалізувалася проблема психічного здоров'я підростаючого покоління.Здоров'я - це стан, що характеризується як відсутністю хвороб чи фізичних чи психічних дефектів, а й повним фізичним, духовним та соціальним благополуччям.

Відомо, що після народження дитина проходить певні стадії розвитку. Виділяють такі періоди дитячого віку:

-        новонародженості,
-        грудного віку,
-        переддошкільного віку,
-        дошкільного віку,
-        молодшого шкільного віку,
-        старшого шкільного віку.
Американський дитячий психоаналітик Ерік Еріксон відзначає кілька основних психологічних стадій розвитку «Я», у ході яких індивід встановлює основні орієнтири стосовно себе і свого соціального середовища.

Так, стадія «довіри і недовіри» захоплює перший рік життя. Ступінь довіри, якою дитина перейметься до навколишнього світу, до інших людей і до самої себе, значною мірою залежить від турботи, яка до неї проявляється. Якщо дитина не одержує необхідного догляду, не зустрічає любовної турботи, то в неї виробляється недовіра - боязкість і підозрюваність стосовно світу взагалі, а до людей окремо, і це вона несе із собою в інші стадії свого розвитку.

Друга стадія «самостійність і нерішучість» захоплює другий і третій рік життя. У цей час у дитини розвивається самостійність на основі розвитку її моторних і психічних здібностей. У 2-2,5 року дитина починає виділяти себе як особистість з єдиного цілого в минулому - родини - і ніби народжується вдруге, обривається її надзалежність від матері. Це дуже важливий крок на шляху до самостійності і, якщо в певний час такого обриву не відбувається, то при надмірно глибокому зв'язку із матір'ю може порушитися подальший розвиток дитини. У цей час діти починають усвідомлювати свою автономність і самоцінність. Лише з 2-2,5 року без усіляких сумнівів дитина починає усвідомлено застосовувати займенник «я» стосовно себе. З ранку до вечора звучить радісно, але і гнівно, якщо не дозволяють, суперечать, вибагливе «Я сама!», «Не хочу!». Вона йде на конфлікт, випробовуючи терпіння батьків, пізнаючи рівень припустимого.

Якщо вихователі виявляють нетерпіння і поспішають зробити за дитину те, що вона сама здатна, у неї розвивається сором'язливість і нерішучість. Звичайно, йдеться про ті випадки, коли батьки в бажанні огородити дитину від зусиль виявляють постійні старання, нерозумно і постійно лають її за «нещасний випадок», чи то мокру постіль, чи забруднені штанці, розбиту чашку чи пролите молоко, у дитини закріплюється відчуття сорому перед іншими людьми і невпевненість у своїх здібностях керувати собою й оточенням. Якщо з цієї стадії дитина вийде з великим вантажем непевності, то це вплине в майбутньому на самостійність підлітка і дорослого.

Третя стадія «винахідливість, завзятість і почуття провини» настає у віці від 4 до 5 років. Дитина набула багато фізичних звичок. Дитина емоційна з народження і в 3-4 роки стиль її емоційного реагування закріплюється за формою, властивою даній дитині, як і характер, основа якого закладається до 5-6 років. Дуже важливим є виховання емоційної експресії. Добре вихована дитина стримана у вираженні негативних емоцій. Вона не пригнічує їх, але без істерики може тупнути ногою в серцях, заплакати і сказати, як вона скривджена, але це не агресія і не «рухова буря». Якщо вона незадоволена, то насуплюється, красномовно мовчить, а не волає нестямно і не жестикулює несамовито. Цьому вчать і цього необхідно вимагати батькам, тоді в родині росте розумна вихована дитина.

Отже здоров'я - це стан повного душевного, фізичного й соціального благополуччя.

Психічне здоров'я - це набагато більше, ніж просто відсутність психічних захво­рювань. Психічне здоров'я - це те, що ми всі бажаємо мати, причому незалежно від того, чи знаємо ми, що це таке, чи ні. Коли ми говоримо про ща­стя, духовний спокій, радість або задоволеність, ми говори­мо про психічне здоров'я.

Поняття психічне здоров'я охоплює шляхи гармонізації людини, її бажання, амбіції, здібності, ідеали, почуття і свідомість. Є багато ступенів психічного здоров'я, яке можна визначити на підставі таких показників.