Дошкільне дитинство - сензитивний період для інтелектуального розвитку людини. Проблеми розумового розвитку дитини у сучасній дошкільній освіті займають одне із провідних місць та потребують негайного розв'язання і пошуку нових альтернативних підходів у їх вирішенні.

Це пояснюється великим значенням здобутків дошкільного періоду у сфері інтелектуального розвитку особистості дитини не лише для успішного навчання у школі, а й для наступного життя людини. Шкільне навчання з перших кроків вимагає від дитини 6-річки систематичного засвоєння узагальнених знань, вміння вибудовувати їх в логічну систему, послідовно розширювати їх, робити обумовлені висновки, а отже достатнього рівня розвитку логічного мислення.

Результати психологічних і педагогічних досліджень останніх років свідчать про те, що можливості розумового розвитку дошкільників значно вищі, ніж передбачалося раніше. На кожному етапі життя дитини закладається певний фундамент, який має своє визначне місце в становленні цілісної особистості. Лише на такому фундаменті можуть повноцінно формуватися психічні властивості та здібності, необхідні для переходу дитини на наступний віковий етап. Логічне мислення - це один із основних показників якості мислення особистості. Здатність людини самостійно логічно мислити, виділяти істотні ознаки предметів та явищ, узагальнювати, робити умовиводи, обґрунтовувати свої думки, доводити їх істинність виникає і формується в ході її інтелектуального розвитку.

Формування у дитини інтелектуальних здібностей - важливий складник її гармонійного розвитку. В першу чергу мова йдеться про розвиток логічного мислення, пам'яті, уяви, збагачення знань про навколишню дійсність. За твердженнями багатьох відомих психологів і педагогів дитина у віці 5-6 років здатна на елементарному рівні оволодіти такими прийомами логічного мислення, як порівняння, узагальнення, класифікація, систематизація, аналіз та синтез, абстрагування, доказовість, засвоєння уявлень про загальні зв'язки і закономірності, що лежать в основі багатьох явищ природи і суспільного життя, встановлення причинно-наслідкових зв'язків. Звичайно, логічне мислення дошкільників можна формувати та розвивати, використовуючи різні засоби, форми і методи роботи. Ми б хотіли сконцентрувати свою увагу на одному із найефективніших підходів до вирішення завдань розвитку логічного мислення у дошкільників - на логіку найближчого для дитини оточення - природи.

К.Д. Ушинський наголошував на тому, що логіка природи - є найдоступнішою логікою для дітей - наочною і незаперечною. І дійсно, дорослий не знайде багатшого, доступнішого, різноманітнішого матеріалу для інтелектуального розвитку дитини, ніж матеріал навколишньої матінки-природи.

Природа є одним із могутніх факторів виховання людини. За відсутністю цього чинника саме ретельне виховання буде сухим та одноманітним. Схильність сприймати природу закладена в кожній людині генетично, що зумовлено її споконвічним зв'язком з природою.

Природа є невичерпним джерелом методів для всебічного виховання дошкільника, і розумового розвитку зокрема. Постійний контакт дитини з природою призводить до засвоєння нею понять, слів, речень і вироблення зв'язного мовлення. Природа пробуджує в дітей уяву, вчить логічно мислити на основі зіставлення наявних у навколишньому середовищі предметів і явищ, пізнання їх причин і наслідків, користі та шкоди, простору і часу. Різнобарвність, краса і яскравість природи, наочність її зв'язків і залежностей обумовлюють їх розуміння дітьми. Логічне мислення дітей значною мірою залежить від усвідомлення ними причинних зв'язків між предметами та явищами об'єктивної дійсності. Як правило, дошкільнята швидше усвідомлюють зовнішні зв'язки, якщо їх можна виявити у процесі безпосереднього спостереження за об'єктами навколишнього світу. А що може бути наочнішим за природу?

Логіку природи побачити легко. Так, усвідомлюючи потреби живого організму та необхідність їх задоволення, дошкільники здатні ознайомитися з наявними в природі екологічними зв'язками між неживими об'єктами (сонце, вода) і живими істотами, а також взаємозалежностями між ними. Наприклад, без води і сонячного тепла рослини жити не можуть, птахам як і людям потрібно харчуватися тощо. На природничому матеріалі у доступній формі можна навчити дошкільнят вправлятися у порівнянні (що в природі схоже на сонечко? - кульбабка, айстра, курча - чим саме?); класифікації, систематизації (що спільного між дубом, кленом, берізкою? - це дерева; що зайвого в цьому ряді: метелик, троянда, конвалія, лілія? чому?). Навчити малят бачити і розуміти загальні закономірності, що лежать в основі багатьох явищ, встановлювати причинно-наслідкові зв'язки дуже легко на основі сезонних змін, що відбуваються в природі (осінь - сонце менше гріє - повітря стає прохолоднішим - рослини не ростуть, дерева жовтіють, листя поступово опадає - комахи ховаються - птахам нічого їсти - птахи відлітають у теплі краї).

З метою розвитку логічного мислення у дошкільників в процесі ознайомлення з природою можна використовувати як традиційні, так і альтернативні методи і форми роботи з дітьми. Логічне мислення у малят здатне формуватися на основі вже наявних знань про об'єкти і явища природи. Слід пам'ятати, що формування повноцінних узагальнень неможливе без ознайомлення дітей з різноманітністю предметів і явищ, їх зовнішніх зв'язків і залежностей. Особливе значення у дошкільному віці має безпосереднє спілкування з природою, що здійснюється під час спостережень, екскурсій, цільових прогулянок та в процесі практичної діяльності. Це найдоступніший для дошкільнят шлях формування реалістичних знань, без яких неможливе оволодіння систематизованими знаннями, тобто встановлення об'єктивних зв'язків між предметами і явищами природи, серед яких провідними є причинні.

Правильно організоване спостереження в природі вчить дитину не тільки споглядати, але й бачити, не тільки слухати, але й чути. Саме на їх основі і народжуються самостійні судження дітей, вміння узагальнювати, накопичувати і поглиблювати знання. Спостереження є основою для формування у дітей логічного мислення. Під час безпосереднього спілкування з природою з метою розвитку логічного мислення дошкільників важливо сформувати найперші уявлення про взаємозв'язки між живими організмами та природнім довкіллям. Наявність таких знань допомагає зрозуміти, звісно, відповідно до вікових можливостей, як тісно взаємодіють між собою всі компоненти природи і як людина та інші живі організми залежать від природного середовища. Так, наприклад, в ході спостереження за птахами слід сконцентрувати увагу дітей на розумінні значення харчування в житті птахів (чому горобчики такі заклопотані? мабуть, вони щось шукають? навіщо їм потрібна їжа? чи зможемо ми жити без води і без їжі? чому?).

В процесі екскурсій та прогулянок чудово спостерігати за сезонними змінами, що є свідченням причинно-наслідкових зв'язків у природі. Можна слідкувати разом з дітьми за станом неба, сонця в різні пори року, звертати увагу на вплив цих об'єктів на рослини, тварин.

Під час праці в природі діти здатні зрозуміти залежність життя рослин, тварин від своєї власної поведінки. Так, доглядаючи за акваріумними рибками, діти розуміють, що їх слід годувати, слід вчасно міняти воду (чому рибки сумні? їх забули погодувати? хіба можна так робити? чому?); саджаючи і поливаючи квіти на клумбі підводимо дітей до усвідомлення значення води в житті рослин (чи потрібно рослинам повітря і вода? навіщо поливати квіти на клумбі? що буде, якщо забути їх полити?).

Що стосується ролі традиційних словесних методів ознайомлення дітей з природою (бесіда, розповідь, художнє слово) у розвитку логічних міркувань, то застосовувати їх доцільно з метою систематизації, узагальнення, аналізу вже набутих знань. Художнім словом можна супроводжувати безпосереднє спілкування дітей з природою, збуджувати їх інтерес, зацікавлювати. Наприклад, даний вірш вже своїм змістом створює проблемну ситуацію, підводить дітей до розуміння значення і сонця, і дощу для життя на Землі.
* * *
Сонечко і хмарки сперечались ранком.
Кожен тільки й має - себе вихваляє:
- Тільки з Сонечком земля буде квітнути щодня.
- Ні, - без дощику вона не розквітне молода.
Сперечалися до ночі, помиритися не хочуть.
* * *
Загадки, прислів'я також "пробуджують" мозок дитини, сприяють розвитку логічного мислення. Наприклад:
- Сніг на полях, лід на річках, - Надворі горою,
Хуга гуляє. Коли це буває? (Узимку) а в хаті водою. (Сніг)

- Я завжди у капелюсі
І дощу я не боюся.
Ліс - улюблений мій край.
Як я звуся? Відгадай. (Гриб)

- Весна красна цвітом, а літо хлібом.
- Хто літом на полі, у того взимку є щось в коморі.

Цікавими і доцільними є творчі розповіді про природу. Можна запропонувати дитині уявити себе квіткою, деревом, хмаринкою (уяви, що ти ялина, ростеш у лісі, якого життя ти б бажав для себе?); можна запропонувати теми розповідей ("Зустрілися весна з зимою", "Пригоди маленької краплинки").
Під час безпосереднього спілкування дітей з природою та в ході бесід, розповідей, при використанні художнього слова з метою розвитку елементів логічного мислення слід звернути увагу на те, що міркування дітей-дошкільників, так би мовити "вимушені", дорослий має постійно стимулювати їх до створення висловлювань, ставлячи запитання "Чому?", "Навіщо?", "Доведи свою думку". Тому слід звернути увагу на значення правильно побудованих запитань. Дорослий повинен знати, що саме він хоче почути від дитини, до якого судження, висновку підвести її.

Безперечно цікавими є специфічні форми і методи роботи з дітьми в процесі ознайомлення з природою, що сприяють розвитку логіки дошкільника, саме на них ми б хотіли зосередити свою увагу. За допомогою них і вихователі, і батьки зможуть навчити дитину мислити логічно і творчо, критично ставитись до будь-яких думок, давати відповіді не лише на прості та складні запитання, а й на запитання, які вимагають від малюків нестандартного мислення.