Консультпункт
ЧИ ПОТРІБНИЙ МАЛЮКУ ДИТЯЧИЙ САДОК?
Чи потрібен малюку дитячий садок? Що він дає дитині?
З якого віку краще віддати свою дитину до дитячого садка?
Давайте спробуємо розглянути цю проблему з точки зору дитячої психології. Малюку корисно відвідувати дошкільний заклад, але підходити до цього питання треба індивідуально. Адже не всіх дітей через фізичні або психологічні причини можна відлучити від мами та домашнього режиму.
Переваги відвідування дитиною дитячого садка.
Перебування дитини в дитячому садку створює умови для розвитку в неї самостійності. В садку малюки значно легше та простіше засвоюють навички самообслуговування – вчаться самостійності, вчаться одягатися, дотримуватись особистої гігієни, прибирати за собою. Всіма цими премудрощами діти оволодівають у дитсадівській атмосфері за 3-4 місяці.
У дитячому садку більше часу, ніж вдома, приділяється ігровій діяльності та заняттям, які сприяють фізичному розвитку дитини, розвитку логічного мислення, мови, художніх та музичних здібностей.
Відвідування дитячого садка формує у дитини вміння спілкуватися в колективі, привчає взаємодіяти з іншими дітьми на основі домовленості, врахування загальних інтересів. Ці обставини особливо важливі для єдиних дітей в сім’ї. У процесі дорослішання дошкільники вчаться чекати своєї черги та ділитися тим, що мають. Діти не просто, а встановлюють достатньо тісні відносини.
В умовах дитячого садка зникає «Я – Моє», стає актуальним «наше – загальне». Дитина ділиться іграшками, допомагає одноліткам, якщо вони ще не навчилися, вдягатись, роздягатись, пояснює правила гри тим, хто їх не знає.
Чи потрібен малюку дитячий садок? Що він дає дитині?
З якого віку краще віддати свою дитину до дитячого садка?
Давайте спробуємо розглянути цю проблему з точки зору дитячої психології. Малюку корисно відвідувати дошкільний заклад, але підходити до цього питання треба індивідуально. Адже не всіх дітей через фізичні або психологічні причини можна відлучити від мами та домашнього режиму.
Переваги відвідування дитиною дитячого садка.
Перебування дитини в дитячому садку створює умови для розвитку в неї самостійності. В садку малюки значно легше та простіше засвоюють навички самообслуговування – вчаться самостійності, вчаться одягатися, дотримуватись особистої гігієни, прибирати за собою. Всіма цими премудрощами діти оволодівають у дитсадівській атмосфері за 3-4 місяці.
У дитячому садку більше часу, ніж вдома, приділяється ігровій діяльності та заняттям, які сприяють фізичному розвитку дитини, розвитку логічного мислення, мови, художніх та музичних здібностей.
Відвідування дитячого садка формує у дитини вміння спілкуватися в колективі, привчає взаємодіяти з іншими дітьми на основі домовленості, врахування загальних інтересів. Ці обставини особливо важливі для єдиних дітей в сім’ї. У процесі дорослішання дошкільники вчаться чекати своєї черги та ділитися тим, що мають. Діти не просто, а встановлюють достатньо тісні відносини.
В умовах дитячого садка зникає «Я – Моє», стає актуальним «наше – загальне». Дитина ділиться іграшками, допомагає одноліткам, якщо вони ще не навчилися, вдягатись, роздягатись, пояснює правила гри тим, хто їх не знає.
1. Не намагайтеся зробити з дитини самого себе.
Так не буває, щоб людина однаково добре все знала і уміла. Навіть найдоросліші й мудріші на це не здібні. Ніколи не говоріть фраз, наприклад: «Ось Маша в чотири роки вже читає, а ти?!» або «Я у твої роки на турніку 20 разів віджимався, а ти тюфяк - тюфяком». Зате ваш Вася склеює паперові кораблики, «перший» у математиці і так далі. Думаю, знайдеться хоч одна справа з якою він справляється краще за інших. Так похваліть його за те, що він знає і вміє, і ніколи не лайте за те, що уміють інші!
2. Ніколи не порівнюйте вголос дитяти з іншими дітьми.
Сприймайте розповідь про успіхи чужих дітей як просто інформацію. Адже вас самих повідомлення про те, що президент Уганди (ваш ровесник, між іншим) нагороджений черговим орденом, не переповнює соромом і образою? Якщо розмова про те, що «Мишко з другого під'їзду класно грає на скрипці», відбувається в присутності вашого дитяти, а вам у відповідь нахвалятися нічим - краще все що-небудь скажіть. Наприклад: «А мій Петько плюватися далі всіх вміє». І хай всі дивляться на вас круглими очима. Важливо, щоб Петько знав: ви любите його таким, який він є!
3. Перестаньте шантажувати.
Назавжди виключіть зі свого словника такі фрази: «От я старалася, а ти...», «Я тут лежу, хворію, а ти...», «Я тебе ростила, а ти...» і тому подібне. Це, громадяни-батьки на мові кримінального кодексу називається «шантаж». Найнечесніша зі всіх спроб засудити. І найнеефективніша. Знаєте, що відповідають на подібні фрази 99 відсотків дітей? «А я тебе народжувати мене не просив!»
4. Уникайте свідків.
Якщо дійсно виникає ситуація, що вводить вас у фарбу (малюк нагрубив старому, влаштував істерику в магазині), потрібно твердо і рішуче відвести його з місця події. Відчуття власної гідності властиве не лише дорослим - тому дуже важливе, щоб розмова відбулася без свідків. Після цього спокійно поясніть, чому так робити не можна - це необхідно. Ось тут до речі, призвати малюка до сорому цілком доречно. Адже на певному етапі життя ця емоція грає важливу і корисну роль гальма, який не дозволяє здійснювати погані вчинки.
Головне - не забувати, що у всього має бути своя міра.
